30 вересня,
під час святкування Всеукраїнського дня бібліотек, члени та друзі Волинського
обласного відділення української бібліотечної асоціації долучилися до
загальноукраїнської акції у рамках проекту «Читай! Формат не має значення!» Шевченкова
поезія звучала у центрі міста Луцька, біля пам’ятника Кобзареві, де зібралися
працівники книгозбірень, щоб віддати шану пам’яті Тараса Григоровича Шевченка.
У цей
нелегкий для України час, Шевченкове слово звучало якось по-особливому велично
і актуально! Із уст тих, хто долучився до дійства, прозвучали поезії Тараса
Григоровича Шевченка, переклади його творчості на польську мову. Родзинкою
дійства стало те, що поезію декламували не лише з паперових носіїв, а й з
сучасних інформаційних пристроїв. Крім бібліотечних працівників участь у заході
взяли користувачі книгозбірень: студенти Східноєвропейського національного
університету імені Лесі Українки, учні Луцької гімназії №4 імені Модеста
Левицького. Слова шевченкового «Заповіту» прозвучали із вуст найменшого
учасника дійства Марчука Владислава, якому в цей день виповнилося рівно 6
рочків. До заходу долучилися митці волинського краю: члени Національної Спілки письменників України Ігор Ольшевський,
Наталія Граніч, ведуча дійства.
Власні рядки присвячені Тарасу Шевченку прочитав член НСПУ, заслужений
діяч мистецт України Василь Гей:
Звучить поезія Тараса
Звучить поезія Тараса
Шляхами далей і століть,
Вона в житті для нас окраса,
Лункою кобзою дзвенить.
Він жив, і мучився, й карався,
Але сумління не продав.
Для нас поезія Тараса,
Як хліб, як пісня, як вода.
Про нього нам шумлять тополі,
Дніпрова хвиля гомонить,
Його недоля – спрага волі,
Жага, що полум’ям горить.
Понад світами, понад часом,
Понад громи, понад блакить
Летить поезія Тараса,
Співає, плаче і не спить.
Гей В./ Звучить поезія Тараса / В. Гей // Вірші моєї юності. – Луцьк,2013. –
С.18
Завершився
захід флеш-мобом, під час якого учасники біля підніжжя пам’ятника Т.Г. Шевченку побудували девіз УБА 2014 року «Бібліотек@ – територія
єдності».
Неповторну
атмосферу українського національного духу створювали вишиванки, вдягнені в цей
день працівниками книгозбірень та учасниками дійства. Цікавість до постаті Кобзаря і його спадщини не зменшується з
роками, що є цілком закономірним явищем, оскільки Тарас Григорович Шевченко
став символом духовного відродження народу. Два століття пролягли між добою Тараса Григоровича
Шевченка і нашими днями, але час не віддалить нас від нього, не зменшить
потреби в розумінні феномену його особистості, не послабить чарівності та сили
Тарасового слова.
